Словарь української мови (1924)/домувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
домувати
Берлін: Українське слово, 1924

Домува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. Чуб. III. 235. 2) Домосѣдничать, сидѣть дома. Годі вам, панове-молодці, домувати! ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Макс. (1819), 82.