Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/домчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
домчати
Берлін: Українське слово, 1924

Домча́ти, чу́, чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.