Словарь української мови (1924)/доперати
Зовнішній вигляд
◀ допекти | Словарь української мови Д доперати |
доператися ▶ |
|
Допе́рати, ра́ю, єш, сов. в. допе́рти, пру́, ре́ш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.