Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/допильновувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
допильновувати
Берлін: Українське слово, 1924

Допильно́вувати, но́вую, єш, сов. в. допильнува́ти, ну́ю, єш, гл. Досматривать, досмотрѣть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його. Дещо, 11.