Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/допит

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дописуватися Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
допит 		допитати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

До́пит, ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/допит&oldid=643153