Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/допитки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
допитки
Берлін: Українське слово, 1924

До́питки, ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.