Словарь української мови (1924)/допливати

by Борис Грінченко

◀ доплив

Словарь української мови Борис Грінченко Д допливати

доплигувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Доплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, пливу́, ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.