Словарь української мови (1924)/допоки
Зовнішній вигляд
◀ доповчити | Словарь української мови Д допоки |
допомагати ▶ |
|
Допо́ки, нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. I. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.