Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/допорати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
допорати
Берлін: Українське слово, 1924

Допо́рати, раю, єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.