Словарь української мови (1924)/допорати
Зовнішній вигляд
◀ допомогти | Словарь української мови Д допорати |
допотиль ▶ |
|
Допо́рати, раю, єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.