Словарь української мови (1924)/доправуватися
Зовнішній вигляд
◀ доправлятися | Словарь української мови Д доправуватися |
допрати ▶ |
|
Доправува́тися, ву́юся, єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає. Гол. I. 11.