Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/допірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
допірати
Берлін: Українське слово, 1924

Допіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. допра́ти, перу́, ре́ш, гл. Достирывать, достирать бѣлье. Поможіть мені сорочок допрати. Славяносерб. у.