Словарь української мови (1924)/доростати

by Борис Грінченко

◀ дорослий

Словарь української мови Борис Грінченко Д доростати

дорубати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дороста́ти, та́ю, єш, сов. в. дорости́, ту́, те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. III. 183. Дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.