Словарь української мови (1924)/доручати
| ◀ дорубуватися | Словарь української мови Д доручати |
доручення ▶ |
|
Доруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. доручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить.
| ◀ дорубуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Д доручати |
доручення ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доручати
Борис Грінченко
1924
Доруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. доручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить.