Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доручати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доручати
Берлін: Українське слово, 1924

Доруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. доручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить.