Словарь української мови (1924)/дорізувати

by Борис Грінченко

◀ дорізування

Словарь української мови Борис Грінченко Д дорізувати

дорізуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дорі́зувати, зую, єш, сов. в. дорі́зати, рі́жу, жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що ще хрипіли. Стор. М. Пр. 123.