Словарь української мови (1924)/досадний
| ◀ досадити | Словарь української мови Д досадний |
досадно ▶ |
|
Доса́дни́й, а, е. 1) Непріятный. Досаднії звістки. Грин. III. 588. 2) Вредный. Поганому животу досадні й пироги. Харьк. Ум. Досадне́нький.
| ◀ досадити | Словарь української мови Борис Грінченко Д досадний |
досадно ▶ |
|
Словарь української мови — Д
досадний
Борис Грінченко
1924
Доса́дни́й, а, е. 1) Непріятный. Досаднії звістки. Грин. III. 588. 2) Вредный. Поганому животу досадні й пироги. Харьк. Ум. Досадне́нький.