Словарь української мови (1924)/досвіт

by Борис Грінченко

◀ досвідчити

Словарь української мови Борис Грінченко Д досвіт

досвітковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

До́світ, ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. Грин. III. 633. У вікно полився тихий досвіт. Левиц. I. 463. У-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.