Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/досклепити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досклепити
Берлін: Українське слово, 1924

Досклепи́ти, плю́, пиш, гл. Окончить арку, сводъ. „А що досклепили?“ — Ні, ще й на завтра до обід осталось.