Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доскональний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доскональний
Берлін: Українське слово, 1924

Доскона́льний, а, е = Досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.