Словарь української мови (1924)/доскональний
Зовнішній вигляд
◀ досконалість | Словарь української мови Д доскональний |
доскороджувати ▶ |
|
Доскона́льний, а, е = Досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема. Сим. 217.