Словарь української мови (1924)/доскочистий
Зовнішній вигляд
◀ доскоцький | Словарь української мови Д доскочистий |
доскочити ▶ |
|
Доско́чистий, а, е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.