Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доснувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доснувати
Берлін: Українське слово, 1924

Доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).