Словарь української мови (1924)/доспіх

by Борис Грінченко

◀ доспіти

Словарь української мови Борис Грінченко Д доспіх

доспорожнятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

До́спі́х, ху, м. Успѣхъ, успѣшность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те. Алв. 9.