Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/достатньо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
достатньо
Берлін: Українське слово, 1924

Доста́тнє,ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. НВолын. у.