Словарь української мови (1924)/достача

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ достаток Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
достача 		достачання ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Доста́ча, чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/достача&oldid=645696