Словарь української мови (1924)/достойний
| ◀ достогнатися | Словарь української мови Д достойний |
достойність ▶ |
|
Досто́йний, а, е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? К. ЧР. 336.
| ◀ достогнатися | Словарь української мови Борис Грінченко Д достойний |
достойність ▶ |
|
Словарь української мови — Д
достойний
Борис Грінченко
1924
Досто́йний, а, е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? К. ЧР. 336.