Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/достойний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
достойний
Берлін: Українське слово, 1924

Досто́йний, а, е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? К. ЧР. 336.