Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/досугий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досугий
Берлін: Українське слово, 1924

Досу́гий, а, е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.