Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/досяяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досяяти
Берлін: Українське слово, 1924

Дося́яти, ся́ю, єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. III. 122.