Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/досіпати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досіпати
Берлін: Українське слово, 1924

Досі́пати, паю, єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!… таке тепер і стало! О. 1862. IX. 5.