Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дотаскувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотаскувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дота́скувати, кую, єш, сов. в. дотаска́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (объ одеждѣ).