Словарь української мови (1924)/доти
Зовнішній вигляд
◀ дотесати | Словарь української мови Д доти |
дотик ▶ |
|
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.