Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дотирати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотирати
Берлін: Українське слово, 1924

Дотира́ти, ра́ю, єш, сов. в. доте́рти, тру́, тре́ш, гл. Дотирать, дотерѣть.