Словарь української мови (1924)/доткливий

by Борис Грінченко

◀ доткати

Словарь української мови Борис Грінченко Д доткливий

доткливість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Доткли́вий, а, е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).