Словарь української мови (1924)/дотлівати
| ◀ доткнути | Словарь української мови Д дотлівати |
дотля ▶ |
|
Дотліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. дотлі́ти, лі́ю, єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.