Словарь української мови (1924)/дотягати

by Борис Грінченко

◀ дотьопкати

Словарь української мови Борис Грінченко Д дотягати

дотягатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дотяга́ти, га́ю, єш, сов. в. дотягти́, гну́, неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.