Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дотіпувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дотіпувати
Берлін: Українське слово, 1924

Доті́пувати, пую, єш, сов. в. дотіпа́ти, па́ю, єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.