Словарь української мови (1924)/доховатися

by Борис Грінченко

◀ доховати

Словарь української мови Борис Грінченко Д доховатися

доходжати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дохова́тися, ва́юся, єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти. Чуб. I. 302.