Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дохтор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дохтор
Берлін: Українське слово, 1924

До́хтор, ра, м. Докторъ, врачъ. Добри-вечір, пане дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.