Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доцуплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доцуплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Доцу́плювати, люю, єш, сов. в. доцу́пити, плю, пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.