Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дочасний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дочасний
Берлін: Українське слово, 1924

Доча́сний, а, е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.