Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дочвалати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дочвалати
Берлін: Українське слово, 1924

Дочвала́ти, ла́ю, єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.