Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дошкулький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дошкулький
Берлін: Українське слово, 1924

Дошку́льки́й, а́, е́ = Дошкульний. Нагаєчка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.