Словарь української мови (1924)/дошкуркий
Зовнішній вигляд
◀ дошкуляти | Словарь української мови Д дошкуркий |
дошмалити ▶ |
|
Дошку́ркий, а, е. = Дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то разсядеться тіло й шкурка. Чуб. V. 598.