Словарь української мови (1924)/доїдливий
| ◀ доїдати | Словарь української мови Д доїдливий |
доїжний ▶ |
|
Дої́дливий, а, е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
| ◀ доїдати | Словарь української мови Борис Грінченко Д доїдливий |
доїжний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доїдливий
Борис Грінченко
1924
Дої́дливий, а, е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.