Словарь української мови (1924)/доїти
| ◀ доїстися | Словарь української мови Д доїти |
доїтися ▶ |
|
Дої́ти, дою, їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.
| ◀ доїстися | Словарь української мови Борис Грінченко Д доїти |
доїтися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доїти
Борис Грінченко
1924
Дої́ти, дою, їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.