Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/доґлебати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доґлебати
Берлін: Українське слово, 1924

Доґле́бати, баю, єш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ше якось доґлебати додому, ше верстив буде з п'ять. Брацл. у.