Словарь української мови (1924)/драб

by Борис Грінченко

◀ дперти

Словарь української мови Борис Грінченко Д драб

драбастий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Драб, ба, м. 1) Оборванецъ, бѣднякъ-босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана єй обіцяла, — за жебрака дала. Гол. III. 233. 2) Раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. I. 141.