Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/драбинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
драбинник
Берлін: Українське слово, 1924

Драби́нник, ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ драбини. (Залюбовск.).