Словарь української мови (1924)/драгліти

by Борис Грінченко

◀ драглі

Словарь української мови Борис Грінченко Д драгліти

драгно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Драглі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють. МВ. II. 121.