Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/драниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
драниця
Берлін: Українське слово, 1924

Драни́ця, ці, ж. Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. Драни́чка.