Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дратва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дратва
Берлін: Українське слово, 1924

Дра́тва, ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. Дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V. 818.