Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дременути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дременути
Берлін: Українське слово, 1924

Дремену́ти, ну́, не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. I. 158б. А кобила як дремене, аж курява встала. Рудч. Ск. І. 1.